ГАЗДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Господарювати. Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було газдувати (Коцюб., II, 1955, 332); Що мені оті дурні поговори, коли я сам бачив, як люди на колгоспній землі живуть і гаадують (Жур., Опов., 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 12.