ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст.
1. Збірн. до гайдама́ка. Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295).
2. Те саме, що гайдамакува́ння. Гайдамацтвом хліба собі добували.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 16.