ГАЙДАМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Чинити розбій. — Махновський душогубе.., гайдамачиш по степах із ножем за халявою (Ю. Янов., II, 1958, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 16.