ГА́ЛУЗЬ, і, ж.
1. рідко. Те саме, що гілка. Коли на медведя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (Номис, 1864, № 1045); Під широко розложе-ними галузями сосни цвіли розкиненими громадами сині та білі фіалки (Кобр., Вибр., 1954, 84).
2. Певна ділянка виробництва, науки і т. ін. Радянський Союз став могутньою індустріальною державою. Були створені зовсім нові галузі промисловості — автомобільна, авіаційна, тракторна, ряд галузей хімії і багато інших (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 13); Тепер вона [українська мова] обслуговує й освітлює всі галузі людської діяльності (Рильський, III, 1956, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 21.