ГА́ЛЬБА, и, ж., діал. Півлітровий кухоль. Перед паном стояла гальба пива (Фр., VII, 1951, 323); Лена підняла надбиту гальбу й витягла з-під столика шапку (Тудор, Вибр., 1949, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 22.