Що oзначає слово - "гаман"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГАМА́Н, а́, ч.

1. Шкіряна сумочка для грошей. Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (Н.-Лев., II, 1956, 232); Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Ле, Хмельницький, І, 1957, 393); — Так оце у тебе Золота гаман? (Ус., І сьогодні.., 1957, 144); * У порівн. Рот [бабин] розкривався, як порожній гаман, і в ньому шипіли слова, щось про царенка, злото, дорогі страви (Коцюб., II, 1955, 273); // Гроші. Врангель не міг спокійно думати про.. всіх тих, що стоять за ним. "Презренні, тупі баришники! Торгуються за кожен патрон, за кожну пару чобіт.. Шкода гаманів? А нашої крові не шкода?.." (Гончар, II, 1959, 363).

2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. Підперізувались вони [чабани] шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, вицвяхований і гуд-виками, і мідними бляшками, з кресалом і губкою (Стор., І, 1957. 267); Методично витяг він [Корж] із кишені гаман, набив люльку, викресав вогню і затягнувся міцними корінцями (Тулуб, Людолови, I, 1957, 51).

3. Те саме, шо бума́жник. Столярчук витяг з широкої кишені брезентовий гаман, а з нього наші контракти і ще якісь папірці (Мур., Бук. повість, 1959, 54); Макітра купив собі нового бумажника. Гаман був з добрячої тисненої шкіри (Вол., Дні.., 1958, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 24.