ГАМІРНИ́Й, а́, е́. Сповнений гамору. Місто гамірне, в ньому чверть мільйона людей, але кожний живе про себе (Ірчан, II, 1958, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 25.