ГА́НА, и, ж., рідко. Осуд, неслава. — Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл… Це для мого роду велика гана й приниження (Н.-Лев., IV, 1956, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 25.