ГАРБУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Відмовляти жениху. — Гарбузуй, гарбузуй, дочко, та й міру знай (Н.-Лев., III, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 30.