ГА́РМА-ДА́РМА, присл., діал. Даремно, марно, без причини. Причепився гарма-дарма, видивився, що я гарна (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 32.