ГАРЯ́Ч, у, ч., заст. Гарячий напій, зроблений з води, меду і прянощів; збитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 36.