ГА́СОВИЙ, а, е. Прикм. до гас. Вона [дівчина] дмухає в лампу, і з розпеченого, засмаглого скла валить густий гасовий дим (Мик., II, 1957, 81); // Який діє за допомогою гасу. В хаті була лампа, звичайна гасова лампа (Чорн., Визвол. земля, 1950, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 40.