ГЕРОЇ́ЗМ, у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов’язку. В нас не було мети. Було завзяття, одвага, може навіть героїзм, і з нас було доволі (Л. Укр., І, 1951, 187); Як і в роки першої п’ятирічки, на відбудові ХТЗ робітники показали численні приклади трудового героїзму (Ком. Укр., 2, 1967, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 55.