ГЕСТАПА́К, а́, ч., розм., зневажл. Те саме, що геста́півець. Гестапаки довго катували старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (Кучер, Дорога.., 1958, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.