ГЛАДИ́ЛКА, и, ж., спец. Прилад для вирівнювання, пригладжування чого-небудь. Формувальну масу розкладають кельмою рівномірно.., починають ущільнювати і вирівнювати масу послідовним рухом гладилкою від себе (Архіт. і буд., 1, 1955, 21); При складанні аркуша паперу його перегинають і.. гладилкою, рухом від себе або зліва направо, пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток «Умілі руки..», 1955, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 78.