ГЛА́ДШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати товщим; поправлятися. Марта й Степанида вже добре-таки гладшали обидві; товсті вола вже аж позвішувались вниз (Н.-Лев., І, 1956, 569); — Мабуть, треба, щоб менші казани ото варили, бо ми прийшли сюди не гладшати, а робити (Ю. Янов., І, 1958, 514).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 79.