ГЛАЗЕ́Т, у. ч. Гатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами; // Одяг з такої парчі. Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (Стор., І, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 80.