ГЛЕ́ЙКИЙ, а, е. Який липне, не розсипається (про землю). На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (Кир., Вибр., 1960, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 81.