ГЛО́БУС, а, ч. Рухома модель земної кулі на підставці, що дає зображення земної поверхні. Шкільна зала. Лавки, таблиця, стіл, крісло, на столі глобус (Фр., IX, 1952, 170); Погляньте на глобус, що зображає Землю з її материками, океанами і островами (Бесіди про всесвіт, 1953, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 86.