ГНИЛЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Трохи гнилий. На стежці лежала гниленька слива, яка одразу потрапила Галі на очі, а потім і до рота (Ю. Янов., Мир, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 93.