ГНОЄРОЗКИДА́Ч, а́, ч. Машина для транспортування і розкидання гною та інших добрив. На ділянках, які залишали під літнє садіння, наприкінці квітня гноєрозкидачем розкидали органо-мінеральну суміш (Хлібороб Укр., 4, 1965, 33); Гноєрозкидачем роторного типу можна розкидати всі види добрив, крім рідких (Колг. Укр., 9, 1960, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 97.