ГОБЕЛЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до гобеле́н; // Який виготовляє гобелени. Нестор Гордійович вирішив провідати Олесю в гобеленній майстерні, де вона працювала (Вол., Озеро.., 1959, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 100.