ГОД, у, ч., розм., рідко. Те саме, що рік. Сей Евріал був молоденький, Так годів з дев’ятнадцять мав (Котл., 1, 1952, 223); [Марина:] Але ж года твої такі, що не на ярмарок їдеш, Прокопе, а вже порядно, як з ярмарку повертаєш (Корн., II, 1955, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 102.