ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 105.