ГО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Покрикувати «гой». Кошуба був дуже працьовитою людиною, своє поле орав ялівкою, гойкав на все село, за що і прозвали — гойкалом (Чорн., Потік.., 1956, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 106.