ГО́НКА, и, ж. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Ле, Клен. лист, 1960, 251).
Го́нка озбро́єнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах). У війні заінтересовані, про війну мріють капіталістичні монополії, які небачено розбагатіли на двох світових війнах, на сучасній гонці озброєнь (Маніф. миру, 1957, 28); — Гонка атомних озброєнь — самогубство для Америки! (Рибак, Час.., 1960, 521).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 122.