Що oзначає слово - "горизонт"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГОРИЗО́НТ, у, ч.

1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік [гори] Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір’я.., дна яких ми не можемо побачити (Коцюб., III, 1956, 136); У степах широких, у степах, Де хлібів хвилюється стіна, Горизонт весь грозами пропах (Гірник, Сонце.., 1958, 28); // Те саме, що Лі́нія горизо́нту. А ондечки далеко, на горизонті полягли сизими хмарами ліски та гаї! (Н.-Лев., IV, 1956, 170); Лінія прибою тяглась.. до горизонту (Ільч., Серце жде, 1939, 266); // Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. Пишу тобі листа, від часу до часу оглядаючись, чи вже зникли остатні хмари з горизонту (Л. Укр., V, 1956, 389); * Образно. Але основою цього щастя [Обломова] були все-таки безхмарність горизонтів, сподівання на те, що згодом цих зусиль від нього не вимагатимуть (Талант.., 1958, 77).

∆ Лі́нія горизо́нту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі. Невеличкий лісок, що витикався одним краєм з яруги, несподівано якось виріс, розкинувся по всій лінії горизонту, підступив до самого шляху (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173).

◊ Зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту — перестати з’являтися де-небудь, у певному колі людей. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав… (Фр., IV, 1950, 284); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч., 1954, 11); З’яви́тися на горизо́нті — зробитися відомим, помітним, з’явитися в певному колі людей. Це була маленька на зріст, підстрижена по-хлоп’ячому дівчинка, яка лише минулого літа з’явилася на горизонті (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 401).

2. чий, який, перен. Коло знань, ідей, інтересів. — Її розмах до великого, погорда до дрібничковості, воля поширити свій горизонт і її добре серце.. дають мені запоруку, що ми будемо щасливі (Коб., III, 1956, 247); Радянський інженерце людина з дуже широким горизонтом (Донч., V, 1957, 317).

3. тільки мн., перен. Коло, сфера дій, можливостей. Чим більше думаєш над планом повісті, тим ширші горизонти відкриваються (Коцюб., III, 1956, 166); Нові широкі горизонти, ясну перспективу, чудові цілі відкриває перед усім народом.. Програма Комуністичної партії по здійсненню світлої мрії мільйонів людейпобудови комуністичного суспільства (Мист., З, 1962, 1).

4. Висота води у річці або водоймі.

5. Верства або товща гірських порід порівняно незначної грубизни, для якої характерні певні ознаки: однорідність складу порід, наявність певних решток викопних організмів і т. ін. Відомо, що змиті грунти мають неглибокий гумусовий горизонт (Наука.., 8, 1959, 30); Широкий розвиток гірничорудної промисловості у шостій п’ятирічці буде здійснено за рахунок переходу шахт на глибші горизонти і введення в дію гірничозбагачувальних комбінатів (Гірн. пром.., 1957, 12); * Образно. Тут горизонт лише до стелі, Та легко ходять шахтарі, Хоч горизонти в підземеллі Ніяк не ті, що на горі (Дмит., Вітчизна, 1948, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 129.