ГОРНІ́СТ, а, ч. Той, хто подає сигнал горном. З бойової рубки дав сигнал горніст: «Всі наверх» (Корн., І, 1955, 43); * Образно. І комунізму золоті горністи Віщують щастя матері-землі (Мал., II, 1948, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 134.