Що oзначає слово - "горобеня"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГОРОБЕНЯ́, я́ти, с., розм.

1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Мирний, 1, 1954, 58); Горобці вже не казились, бо кожний із них був тепер поважним батьком численної цвіркотливої родини голодних горобенят (Донч., VI, 1957, 531); * У порівн. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Барв., Опов.., 1902, 416).

2. перен., зиеважл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві. [Півень:] А це що за горобеня [Довбня]? Іди сюди, я тебе одним пальцем покладу (Корн., І, 1955, 221); [Кряж:] Ні, ти тільки послухай: виступає Галька, Пилипа Сторчака дочка… Таке горобеня, торік лише десять класів закінчило, і давай мене, Антона Кряжа, сповідати (Зар., Антеї, 1962, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 134.