ГОРО́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до горо́дник1 1. Самостійною городницею Варвара стала лише цього року (Коз., Нові Потоки, 1948, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 136.