Що oзначає слово - "городовик"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГОРОДОВИ́К, а́, ч. У царській Росії — нижній чин міської поліції. — Одішлемо її в участок,радить стиха старого городовика молодий, безусий (Вас., І, 1959, 342); [Тарас:] Це у вас на селі урядники, а в Києві городовики (Сміл., Черв. троянда, 1955, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 136.