ГОСПО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до госпо́дь. На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці… Заробітку ніякого, грошей немає.. Біда, кара господня! (Мирний, III, 1954, 7); [Гаврило:] Тривожні небеса господні (Корн., І, 1955, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 142.