ГОСТРОГУ́БЦІ, ів, мн. Гострі щипці, якими відкушують дріт, цвяхи і т ін.; кусачки. Кусачки, або гострогубці — щипці з гострими губками для відкушування дроту (Слюс. справа, 1957, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 145.