ГОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до готе́ль. Він не міг відірвати погляду від низеньких червоних дверей білого готельчика, він міг би заприсягтися, що ті двері готують йому щось несподіване (Загреб., Європа 45, 1959, 443).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.