ГОФРУВА́ННЯ я, с.
1. Дія за знач. гофрув́ати. У техніці останнім часом усе більшого поширення набирає гофрування тонкостінних пластинок і оболонок (Веч. Київ. 24 І 1966, 2).
2. Те, що є результатом цієї дії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 149.