ГРАМОФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до грамофо́н. Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 156.