ГРАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гранува́ти. Гранування алмазів; * Образно. Подальше гранування його [характеру] відбулося в професійно-технічній школі, в комсомолі, в робітничому оточенні (Рад. Укр., 15.III 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 158.