ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний.
ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Дівчина посилає її [курочку] до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.1 1963, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 162.