ГРЕ́ЙДЕР, а, ч.
1. Землерийна машина для вирівнювання грунтових доріг, спорудження зрошувальних каналів і т. ін. Грейдер є основною машиною, що застосовується при профілюванні поверхні грунтів і шляхового полотна (Механ. і електриф.., 1953, 292).
2. розм. Грейдерна дорога. По добре накатаному грейдеру машина йшла швидко (Собко, Зор. крила, 1950, 298); — Буде час, — каже Воронцов, — ми наші грейдери теж заллємо таким асфальтом (Гончар, III, 1959, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 164.