ГРЕЧКОСІ́Й, я, ч., розм.
1. Той, хто сіє гречку. Чомусь вважається, що гречка — примхлива і маловрожайна культура. А семенівські гречкосії минулого літа своїм досвідом заперечили цю думку (Минко, Повна чаша, 1950, 12).
2. заст., зневажл. Людина, що займається хліборобством; хлібороб, землероб. [Мирон:] Хочу хліборобом стать, гречкосієм (К.— Карий, II, 1960, 111); Юнак одразу спостеріг Зневагу в цих панів до себе, До гречкосія, мужика (Воскр., І всерйоз.., 1960, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 165.