ГРЕ́ЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже гречні і милі, кланялись нам усім… (Л. Укр., V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); // Який виражає шанобливість, увічливість. Словом гречним хтось привітавсь до нас… (Тич., І, 1946, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 165.