ГРУ́БОЩІ, ів, мн. Грубі вчинки; грубі слова. — Та-ак, — перебив Турбай, ледве стримуючись, щоб не наговорити грубощів (Руд., Остання шабля, 1959, 522).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 179.