ГРУЗИ́ЛО, а, с. Предмет, що прикріплюється до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду. Дідусь узяв до рук вудку, на якій було намотано цілий клубок волосіні, причепив важке грузило до кінця, де теліпались.. чотири гачки (Збан., Мор. чайка, 1959, 66); Товстий шнур із грузилом хутко пішов у глибочінь (Донч., VI, 1957, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 180.