ГРУ́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. груз і гру́знув, ла, ло; недок. Занурюватися, заглиблюватися в що-небудь в’язке, сипуче і т. ін. Замордована скотина по саме черево грузне у багні (Стор., 1, 1957, 77); Козак по коліна грузнув у снігу (Ле, Наливайко, 1957, 80); Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (Коп., Вибр., 1953, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 181.