ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й; // у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.). Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 185.