Губокопи́лка, ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 336.
Що oзначає слово - "губокопилка"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.