Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ГУ́ГЛЯ, і, ж., розм. Те саме, що гу́ля1. Другий козак.. і досі сидів ошелешений на самій маківці [панцирника], як муха на гуглі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 188.
Ґу́ґля, лі, ж.
1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69.
2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 352.