ГУЖОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до гуж.
2. Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили. Гужовий підвіз; // Який складається з возів, саней і живої тяглової сили. Наша машина вплуталась у довжелезну гужову валку на шляху (Перв., Невигадане життя, 1958, 286); Гужовий транспорт; // Признач. для їзди на возах, на санях. Гужові шляхи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 190.