Що oзначає слово - "гучно"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГУ́ЧНО. Присл. до гучни́й 1, 2, 4. Одна пісня лилася за другою, гучно розносячись по високій фабриці (Н.-Лев., II, 1956, 98); У дворі вже було повно людей, і всі навперебій гучно вітали молодого з новою хатою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 302); [Тетяна:] Треба ж весілля одбуть гучно (К.-Карий, III, 1961, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.