ГУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до гучни́й 1.
2. фіз. Відчуття, створюване вухом при сприйнятті звукових хвиль. Відомо, що, крім таких властивостей звука, як висота і гучність, що характеризують так звані чисті музичні тони, є й більш складна — тембр (Наука.., 9, 1962, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.